медичний

-а, -е.

Стос. до медицини (у 1 знач.). || Стос. до діяльності лікаря; лікарський. || Який застосовується в лікуванні; лікувальний. Медичні препарати. || у знач. ім. меди́чний, -ного, ч., розм. Медичний інститут.

••

Меди́чна гене́тика — розділ генетики, що вивчає роль спадкових чинників у патології людини.

Меди́чна допомо́га — сукупність лікувально-профілактичних заходів, що проводяться при захворюваннях, травмах, отруєннях, пологах особами, які мають медичну освіту.

Меди́чна криміналі́стика — розділ судової медицини, що розробляє медичні та медико-біологічні проблеми, які виникають при розслідуванні злочинів.

Меди́чна сестра́ — фахівець із середньою медичною освітою, що працює під керівництвом лікаря в лікувальних, лікувально-профілактичних, дошкільних установах і школах.

Меди́чна стериліза́ція — спеціальне втручання з метою позбавлення чоловіка або жінки здатності до відтворення.

Меди́чна те́хніка — сукупність технічних засобів, які застосовуються в медицині з профілактичною, діагностичною та лікувальною метою.

Меди́чний окульти́зм — уявлення про походження, діагностику і лікування захворювань, що ґрунтуються на визнанні впливу прихованих сил, які не доступні для звичайного людського сприйняття.

Меди́чні правопору́шення — порушення медичними працівниками професійних обов'язків і правил поведінки, визначених законом та спеціальними інструкціями.